ЯРМАРОК  У  НАШІЙ  ОСЕЛІ, ГУЧНІЙ  ТА  ВЕСЕЛІЙ

Всіх, хто завітав цього дня до школи, гостинно зустрічали вбрані в українські костюми учні . У кожного, хто заходив до приміщення, одразу піднімався настрій. То не вулик бджолиний, не базар міський, то веселе свято «Ярмарок у нашій оселі, гучній та веселій», який підготували учні 7 класу. Щирі українські пісні та жарти надавали ярмарці колориту, святковості і неповторності. Оце справжнє свято! Наш народ – невтомний трудар. Тому здавна повелося в Україні, що, зібравши урожай багатий, їхали люди на ярмарок, везли те, що самі виростили, приготували, виготовили. І чого на тому ярмарку не було! Колеса, сало, дьоготь, тютюн, цибуля, крам усякий. Словом, ярмарок – це праця кожного трударя. А там де народ, там і жарти, і сміх, і, звичайно, танці, розваги, пісні українські. На свято завітали не лише учні та вчителі, а й батьки, бабусі, гості. Прийшли не тільки на людей подивитись, а й себе показати, повеселитись, щось цікаве побачити, з людьми поспілкуватись, смачненького чогось перехопити - на те він ярмарок! Все було, як на справжньому ярмарку. Скрізь лунав гамір, жарти, сміх, учні у різний спосіб (хто віршами, хто частівками) запрошували до свого столу, рекламували товар, у який було вкладено часточку душі.  Були тут усякі дива: запашні рогалики, паляниці, коровай, м’якенькі тістечка з кремом, маком, фруктами, хрустке печиво, пиріжки з капустою, пампушки та медівник. І, звичайно, улюблений продукт українців – сало. А чого були варті вареники з картоплею присмачені салом із цибулею! Усі учасники отримали неабияке задоволення. Семикласники майстерно відтворили на сцені як їхні прадіди та прабабусі збиралися вдосвіта на ярмарок. Глядачі у залі теплими оплесками підтримували учасників дійства, які співали пісні «Ой там на веселім базарі», «Несе Галя воду», «Грицю, Грицю до роботи», «По дорозі жук», «Хлопці кучеряві», «Прийщла кума до куми». А який ярмарок без товару і торгу? Були тут овочі та фрукти. На торг на ярмарок  завітали кум Панько з кумом Кумком, не проїхали мимо і козаки. Баба Параска та баба Палажка люд повеселили, невгамовно сварилися одна з одною. Було цікаво всім: і глядачам, і самим дійовим особам. Насміялися досхочу. Та свято не було б таким колоритним, якби не старання аматорів художньої самодіяльності.

На доброму ярмарку ми побували –

Одні продавали, другі купували…

Із покупками по тому

Поверталися додому!